Джерела на мапі Івнано-Франківської області

Мінеральні води Івано-Франківщини

Лікувальні мінеральні води поширені по всій території області. Усього на Івано-Франківщині виявлено близько 300 проявів мінеральних вод, на 28-и з яких проведені пошуково-оціночні роботи і затверджені запаси за категорією С1. Води 32-х мінеральних джерел області занесено до Державного кадастру „Води мінеральні питні», із них 12 — лікувально-столових, 20 — природно-столових. Сульфідну воду, яка використовується на відомому бальнеологічному курорті в с. Черче Рогатинського району, внесено в галузевий стандарт України „Води мінеральні лікувальні».

За результатами досліджень виділені наступні види мінеральних вод:

1. Води без специфічних компонентів і властивостей. Вони поширені на значній території області в Рогатинському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому, Городенківському, Калуському, Коломийському районах. Ресурси мінеральних вод в області складають 8812 м3/добу, в тому числі води: кишинівського типу — 186 м3/добу; українського типу — 6985 м3/добу; казанського типу — 397 м3/добу; кашинського типу — 293 м3/добу; угличського типу — 26 м3/добу; каспійського типу — 242 м3/добу; хіловського типу — 10 м /добу; миргородського типу — 606 м3/добу; мінського типу — 67 м3 /добу.

2. Мінеральні води зі специфічними компонентами і властивостями:

а) мінеральні води типу „Нафтуся» поширені смугою в південно-західній частині області в межах Верховинського, Косівського, Надвірнянського, Богородчанського, Долинського районів. Попередньо оцінені запаси складають 175 м3/добу по категорії С2. У результаті гідрогеологічних досліджень в межах області виявлено понад 60 водопунктів мінеральних вод типу „Нафтуся». Із них активно використовуються лише вода „Горянка», родовище якої розташоване в с.Новий Мізунь Долинського району та „Гута» в с. Гута Богородчанського району. Ресурси мінеральних вод типу „Нафтуся» складають 3540 м3 /добу;

б) вуглекислі води мають поширення в південній частині області, у межах Верховинського району, у басейні р. Чорний Черемош. Води за складом і властивостями близькі до знаменитих кавказьких мінеральних джерел „Нарзан» і „Казбегі». Запаси мінеральних вуглекислих вод по п'яти проявам оцінені в кількості 25,0 м3/добу по категорії С2;

в) сульфідні води поширені в Рогатинському, Тлумацькому, Калуському, Тисменицькому, Коломийському, Городенківському, Снятинському районах. По курорту Черче запаси оцінені в кількості 54,0 м3/добу, в Коршівському блоці запаси оцінені в кількості 74,0 м3/добу по категорії С2. Прогнозні ресурси сульфідних вод складають 5130 м3/добу;

г) залізисті води поширені в південній і в південно-східній частинах області в межах Рожнятівського, Богородчанського, Надвірнянського, Косівського і Верховинського районів. Запаси по 15 джерелах оцінені в кількості 120,0 м3/добу по категорії С2;

д) мінеральні содові води виявлені у Верховинському, Надвірнянському та Долинському районах. Оцінені запаси вод складають 30,0 м3/добу по категорії С2;

е) води бромні, йодні, йодо-бромні пов'язані з розсолопроявами та попутними пластовими водами нафтових родовищ у передгірських та гірських районах області, а також складають великі поклади в глибоких горизонтах Передкарпатського прогину. Води перспективні для бальнеологічного та промислового використання (вміст брому в покладах коливається від 170 до 1055 мг/дм3, а йоду — у межах 15-1000,7 мг/дм3). Зважаючи на те, що при комплексному добуванні вказаних мікроелементів їх вміст повинен бути не меншим 200 мг/дм3 для брому і 10 мг/дм3 для йоду, глибинні мінералізовані води Прикарпаття можуть використовуватися як йодо-бромна сировина для промислового освоєння, запаси якої в області дуже значні.

є) хлоридно-натрієві й сульфатвміщуючі розсоли поширені смугою з північного заходу на південний схід по території Долинського, Калуського, Рожнятівського й Богородчанського районів. Оцінені запаси складають 70 м3/добу по категорії С2.

У Калуському районі в с. Яворівка розкриті хлоридно-натрієві бальнеологічні розсоли із загальною мінералізацією 135 г/дм3 і вмістом Вг -319,6 мг/дм3 і Cl — 35,5 мг/дм3. За даними короткочасних відкачок, дебіт свердловини склав 690 м3 /добу.

У Верховинському районі, крім води „Буркут», діють свердловини мінеральної води „Верховинська» (в смт. Верховина) та сірчановодневої води в с. Кривопілля.

На території Галицького району є такі мінеральні джерела: „Чисте джерело», „Зачарована Христина», „Наша вода», „Міреллі», „Княжа криниця». Всі вони знаходяться в смт. Більшівці. За своєю природною мінералізацією води відносяться до столових вод і мають чудові смакові якості. Рекомендовані для вживання українським НДІ медичної реабілітації і курортології як для пиття, так і для приготування їжі. Мінералізація води становить 0,4 — 0,8 г/дм3 , що, на відміну від вод з високою мінералізацією, дає змогу вживати її для пиття в необмеженій кількості.

У Долинському районі в с. Новий Мізунь у літній період працює санаторій „Джерело Прикарпаття». В арсеналі лікування: вживання мінеральної води „Горянка», яка є аналогом трускавецької „Нафтусі», а також аналогів мінеральних вод джерел №1та №6 курорту Моршин. У санаторії „Перлина Карпат» (с. Вигодівка) є мінеральні джерела.

У Косівському районі розробляються такі мінеральні води: Косівчанка, Іванка, Аршиця, Кринчиста, Каменецька, Косівська, Шешорівська. У районному центрі діє санаторій „Косів», що заснований на базі цілющих соляних вод Банського озера. У лікувально-соляному закладі проводиться лікування хворих на варикоз (розширення вен). У с. Шешори раніше діяв однойменний санаторій, оздоровчо-лікувальна база якого включала водолікувальний комплекс на 20 ванн, що включали мінеральні ванни з місцевого мінерального природного джерела, а також хвойні, сірководневі, сірчано-бромні, морські ванни. Для лікування захворювань шлунково-кишечного тракту, печінки й жовчовивідної системи, діатезів та порушення обміну речовин використовувалась мінеральна вода з місцевого джерела. Тепер цей санаторій діє лише як готель, оздоровчо-лікувальні послуги не надаються.

На території Коломийського району знаходяться такі мінеральні джерела та свердловини:

- с. Слобода — мінеральне джерело, на базі якого працює цех мінеральних вод „Меридіан»;

- с. Підгайчики — свердловина, на базі якої працює АТЗТ „АТ/ Алпрут»;

- с. Королівка — свердловина, на базі якої працює ВАТ „Криничка»;

- с. Марківка — джерело „Білі Криниці», яке славиться своїми цілющими та лікувальними властивостями.

На території Надвірнянського району наявні сірководнева вода в ур. „Рафайловець» Бистрицького лісництва та законсервоване мінеральне джерело (свердловина) в ур. „Бухтівець» Бухтівецького лісництва.

У Рогатинському районі є Підмихайлівське родовище підземних питних вод, що знаходяться на обліку в Державному кадастрі родовищ України. Вода цього родовища гідрокарбонатно-сульфатно-натрієвого складу з мінералізацією 0,2 — 0,8 г/л. До мінеральних вод належить і родовище лікувальних сульфідних (сірководневих) вод курорту с.Черче. У смт. Букачівці теж виявлено джерело сірководневих вод. Окрім лікувальних мінеральних вод, на території району виявлені джерела мінеральних питних вод — джерело води „Рогатинська» у с. Пуків.

На території Рожнятівського району, біля підніжжя гори Люта, в урочищі Підлюте, за 3 км перед Осмолодою знаходиться джерело цілющої сірководневої води з великим вмістом срібла. Ці води придатні для лікування ревматизму та інших запальних хвороб.

У Тлумацькому районі досліджені джерела кальцій-магній, сульфатно-карбонатних вод у селах Озеряни, Долина, Жидачів, ур. Ровеньки села Грушка. У селищі Обертин досліджено джерело з підвищеним вмістом бору. Зі специфічних компонентів присутній також йод — 4,5 мг/дм3 За своїми бальнеологічними властивостями вода „Левада» не має собі рівних в області. Джерело відкрите й законсервоване малим підприємством ВТК „Агріка», ведуться роботи по його розробці.

У Тисменицькому районі є джерело мінеральної води „Джерело Якова» біля с. Посіч.

На території Тисівської сільської ради (Болехівська міська рада) розроблено три свердловини мінеральної води, експлуатація яких у даний час не проводиться.

На території Яремчанщини виявлено 5 джерел столово-мінеральних вод різного хімічного складу, дебету і лікувальних властивостей:

- у м. Яремче — у районі р. Жонка;

- у районі оздоровчого табору „Камінь Довбуша»;

- у смт. Ворохта — у районі першого кілометра Ворохтянського лісництва;

- у с. Микуличин — в урочищі Копчин.

Через брак коштів роботи щодо їх освоєння та промислового використання в даний час не проводяться.

Використання мінеральних вод у області, особливо з лікувальною метою, знаходиться на дуже низькому рівні. Виявлені ресурси дозволяють значно розширити їх використання для бальнеології та розливу.