Івано-Франківська область, Богордчанський район, с. Грабовець

Святе цілюще джерело на місці з'яви Матінки Божої

Власне відтоді усе й почалося. Адже до того часу ніякого джерела тут, на околиці лісу, на високому пагорбі, не було. Та й звідки воно могло взятися, якщо поруч - ані річечки, ані озерця, ані іншого натяку на воду. Й ось прийшли колись сюди селяни чи то за дровами на зиму чи, може, за грибами, а поміж високих грабів іде прекрасна панна - наче пливе над землею, у голубих шатах, а навколо неї - дивне сяйво. Одразу зрозуміли селяни, хто перед ними, впали на коліна, схилилися у молитві. Коли ж підвели голови, видіння зникло, але на тому місці, де стояла Матінка Божа, почало бити з-під землі кришталево чисте джерело...

Може, все було не зовсім так, як ми описали, тому що сьогодні у Грабовці вже ніхто абсолютно точно і не розповість про дивну історію: трапилась вона так давно, що навіть ті, хто вже переступив 80- чи 90-літній поріг життя, кажуть: мені розказувала моя мама, а їй казали їх мама, якій розповідала ще бабуся...

Словом, і ви можете зробити висновок, що було це дуже давно. Але переказ про дивовижну подію живе в селі, передаючись із покоління в покоління. А цілюще джерело в лісі й досі причащає подорожніх чистою водицею. Чому цілюще?

Та тому, що грабовчани з часом помітили: хто вмивається водою із джерела, той виліковує хвороби очей. І далі згадують жителі села то Павлючкову Анну, то якогось Петра, то діда Дмитра, який прожив майже 100 років: були вони геть темні, а як почали промивати очі джерельною водою, то уздріли білий світ...

Ми можемо не вірити в ці розповіді. Хоча не маємо підстав не вірити. І, можливо, саме віра допомагає людям у таких випадках зцілитися. Віра у те, що всі ми належимо Господу. І кожен свій крок, кожен свій вчинок повинні звіряти з Божими Заповідями, які є для нас єдиним дороговказом у житті.

Біля витоків джерела завжди стояв хрест. Коли з роками перегнивав один, люди одразу встановлювали інший. А тому Косюбина гора, саме так називають її грабовчани, адже колись тут проживала сім'я Косюбів, була і залишається місцем особливого поклоніння.

«Загалом же мені приємно,- говорить сільський голова Марія Мороз, що на території нашого села є ось такі місця, де кожен із нас відчуває великі Господні ласки: джерело, яке ми сьогодні освячуємо, капличка, яку нещодавно освятили».

Провів обряд освячення джерела отець Роман Пташник, який щиро побажав прихожанам, щоб їхня віра, їхні думки, їхнє життя були такими ж чистими, як джерельна вода. Її набирали в посудини - хто з якою прийшов, пили з красивого дерев'яного кухля, вмивалися.

Ми теж не пропустили такої нагоди - і вмитися, і водиці напитися. Про враження говорити не будемо, тому що Грабовець - не такий уже й далекий світ: поїдьте туди і самі все зрозумієте й відчуєте. Вже дорогою додому мені ж пригадалася давня пісня, в якій є такі слова: «.... там, в лісі, б'є цілюще джерело - невтомне серце батьківського краю». А може, й справді серце нашої батьківщини має саме такий вигляд - дзвінкого джерела, яке поблагословила на світ Богородиця, і яке живить нас цілющими соками рідної землі?!

Автор: TVorobiy - http://www.molod.if.ua/news/4/713