Святий святитель Миколай, архиєпископ Мир Лікійських. 

Святитель Миколай народився в місті Патарі Лікійської області. Він був єдиним сином благочестивих батьків Феофана і Нони, які дали обітницю присвятити народжене немовля Богу.

З дитячих років Миколай вдень постійно перебував у храмі, а вночі молився і читав книги Священного Писання. Дядько його, єпископ Патарський, радіючи духовним успіхам і високому благочестю племінника, звів Миколая в сан священика, зробивши його своїм помічником і доручивши йому проводити повчання пастви. Служачи Господу, хлопець горів духом, а досвідченістю в питаннях віри був подібний до старця, чим викликав здивування і глибоку повагу віруючих. Він проявляв велике милосердя до пастви, приходячи на допомогу тим, хто страждає, роздаючи своє майно жебракам. Творячи милостиню, святитель Миколай завжди прагнув зробити це таємно, приховуючи свої благодіяння.

Після паломницької поїздки до Єрусалиму Миколай був обраний єпископом Мир Лікійських. Покликаний пасти Церкву Божу в архиєрейському сані, святитель Миколай залишався тим же великим подвижником, виявляючи пастві образ лагідності, тепла і любові до людей. В часи гоніння на християн за імператора Діоклитіана (284 – 305), єпископ Миколай, ув'язнений в темницю разом з іншими християнами, підтримував їх і наставляв твердо переносити ув'язнення, тортури і муки. Його самого Господь зберіг неушкодженим. З початком правління святого рівноапостольного Констянтина, святитель Миколай повернувся до своєї пастви, яка з радістю зустріла свого наставника і заступника.

У 325 році святитель Миколай був учасником І Вселенського Собору, що прийняв Нікейський Символ віри, і разом зі святими Сильвестром, папою Римським, Олександром Олександрійським, Спиридоном Тримифутським і іншими отцями Собору боровся з єресю Арія.

Досягнувши глибокої старості, святитель Миколай, після нетривалої хвороби, мирно помер 6 грудня 342 року і був похований в соборній церкві міста Мири (нинi м. Демре, Туреччина). 9 травня 1087 року його мощі були перенесені до італійського міста Бар, де знаходяться і понині.

Господь прославив святителя Миколая чи не найбiльшим даром чудотворiння. Своєю могутньою молитвою угодник Божий рятує у смертнiй небезпецi на морi й на землi, визволяє з неволi, допомагає у скрутi, у складних життєвих обставинах, зцiляє безнадiйно хворих.

Дні пам'яті: 22 травня (9 травня за ст. ст.) - перенесення мощей святителя Миколая, архиєпископа Мир Лікійських; 19 грудня (6 грудня за ст. ст.) - святителя Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця.

Молитва

святителю Миколаю «О всесвятий Миколаю». 

О всесвятий Миколаю, великий угоднику Господній, щирий наш заступнику і всюдисущий в скорботах швидкий помічнику! Допоможи мені, грішному та безпомічному, у цьому житті. Ублагай Господа Бога дарувати мені відпущення всіх моїх гріхів, що їх я вчинив від юності моєї і протягом усього життя мого ділом, словом, думкою і всіма моїми почуттями, а при відході душі моєї допоможи мені, окаянному, умолити Господа Бога, Творця усіх творінь, позбавити мене від повітряних митарств і вічної муки, щоб я завжди славив Отця і Сина, і Святого Духа, і твоє милостиве заступництво, нині і повсякчас, і навіки віків. Амінь.