АР Крим, м. Сімферополь

Святе цілюще джерело-фонтан Азіс-Су

За переказами, в Сімферополі жив сліпий грек Апостол Савопуло, який одного разу (1 травня 1857 р.) отримав зцілення від своєї хвороби завдяки промиванню очей водою з джерела, розташованого в самому центрі міста, в тінистому куточку набережної р. Салгир. У той же рік, на честь свого чудесного одужання, Савопуло спорудив на місці джерела красивий фонтан, у вигляді фігурної вапнякової плити, увінчаної різьбленим карнизом. Вихід джерела він оформив у вигляді людського обличчя, з рота якого витікала вода, яка збиралася в невелику чашу, а посередині плити, в неглибокій напівсферичній ніші, висік напис: "Цей фонтан був споруджений греком Апостолом Савопуло в 1857 р". З двох боків від чаші на ланцюжках висіли дві металеві кружки для зручності спраглих. Фонтан неодноразово реставрували - у 1881р, якісь роботи проводилися тут у серпні 1906р, потім рука реставратора доторкнулась до нього в 1994 р. В результаті напис на фонтані злегка змінився і перекочував на плиту з білого мармуру, встановлену в 1994 р. після того, як невідомі вандали понівечили фонтан на початку 90-х рр..

У духовному житті дореволюційного Сімферополя фонтан Савопуло грав важливу роль. Пам'ятаючи про чудесне зцілення грека, населення міста вважало це джерело "священним". На особливе ставлення до нього вказують і різні назви джерела грецькою і тюркською мовами: Ай-Неро, Айя-Вріс, Ай-Су, Ай-Чешме, Азіс-Су, Азіс-Чешме - все це переводиться як "свята вода" або " святий фонтан ".

Велике значення мав фонтан для кримських татар. Трохи вище і лівіше джерела знаходилася могила одного з найбільш шанованих татарських святих - азіс "Салгір-баба". Могила цього святого відвідувалася масою прочан, що залишали на, зростаючих навколо могили, кущах бузку клаптики матерії і вірили, що з ними залишають вони тут всі свої хвороби. Після поклоніння могилі святого татари поспішали до фонтану, щоб вмитися цілющою водою. Вода зі святого фонтану, розташованого біля азіс "Салгір-баба", з успіхом продавалася доглядачем могили всім, що шукали зцілення від своїх бід і негараздів. Вважалося, що краще всього вода джерела Азіс-Су зцілює від лихоманки.

Російське ж населення вірило, що пиття води з "грецького фонтану" сприяє зникненню хвороби шлунка. З далеких кінців міста люди ходили вранці вмитися його водою і випити її натщесерце маленькими ковтками, приймаючи всередину, як ліки. У народі так само ходило повір'я, що хто першим вмиється і вип'є цю воду 1 травня, той вилікує собі будь-яку хворобу. А напередодні, вночі, міський садівник завжди клав біля фонтану букет квітів, як подяку за його цілющу силу. І хоча більше століття минуло з тієї пори, сімферопольці не забувають про цілющі властивості фонтану: щодня, в будь-який час року, можна зустріти тут людей з відрами і бідончиками, що набирають джерельну воду.

Цікавий спогад зі свого дитинства, який яскраво характеризує божественне ставлення до води у кримських греків, приводить сімферопольський краєзнавець В. К. Гарагуля: "... Бабуся вмивалася. Протерла очі і вуха. Підставила зімкнуті долоні під цівку води і, торкаючись кінчиками пальців до кам'яної стіни фонтану, почала читати відому мені найголовнішу молитву: "В ім'я Отця (вона зробила ковток і знову наповнила долоні) ... і Сина (вона виконала те ж саме) ... і Святого Духа (знову те ж саме) ... Амінь! Тепер ти (я повторив, що зробила вона). Так робили наші предки біля цього фонтану і біля інших, і біля джерел ".

Посилання: http://pda.coolreferat.com/Православие_и_природа_Крыма_часть=3