|
|
м. Київ, Голосіївський район Святе цілюще джерело вмч. Пантелеймона Джерело святого великомученика Пантелеймона розташоване на території пам'тки садово-паркового мистецтва "Феофанія", в п'ятнадцяти хвилинах ходьби від Свято-Пантелеймонівського жіночого монастиря. Своє ім'я це джерело отримало з рук старця Іринарха, який освятив джерело в день пам'яті святого Пантелеймона Цілителя. Місце, де було встановлено хрест і набирають воду, в дійсності знаходиться на 300 метрів нижче виходу води. Сам ключ б'є набагато вище, на початку дерев'яного настилу, і вода з цього місця до виходу стікає по трубі. З історії розвитку парку "Феофанія" відомо, що раніше це місце називалося Лазаревщина, в ім'я благочестивого ченця Лазаря, який за часів Київської Русі самотньо жив у лісі і тримав там пасіку. Ще з XVI століття Лазаревщина була церковною землею. Спочатку вона належала Лаврі, потім Софіївському монастирю, допоки під час антицерковних Єкатерининських реформ не була відібрана до казни. Київський вікарій Феофан, від імені якого і пішла назва місцевості, домігся від Київської Казенної Палати передачі хутора у власність Свято-Михайлівської обителі для ведення господарства та побудови монастирської дачі. Головною незручністю для інтенсивного розвитку монастиря була відсутність нормального водопостачання. Питну воду доводилося носити відрами з далекого джерела. Перед обителлю постало питання про будівництво водогону. Але яр з джерелами знаходився нижче монастирських корпусів. Для проведення водогону було потрібно будувати напірну вежу з водокачкою, на що не було грошей. Коли старець Іринарх став прокладати водогін, в якому вода повинна була рухатися самопливом вгору, над ним сміялися всі київські інженери, але Господь показав, що благочестя вище за мудрість світу цього, і потрібно мати віру. Збиралася вода у головну водойму із трьох джерел, розташованих на пагорбі, що навпроти будівель "Феофанії". Водойма була облаштована на "Живоносному джерелі", яке сьогодні носить досить дивну назву "Сльоза Божої Матері". До неї стікалась вода із вище розташованих Тихоновського ключа, названого так тому, що вода на цьому місці з'явилася в день святителя Тихона Воронезького (13 серпня), і джерела великомученика Пантелеймона. Цілюща волога з "Живоносного джерелаи" чудесним чином піднімалася по схилу пагорба до водойми "Велике джерело", що знаходилось всередині храму в честь Володимирської ікони Божої Матері. В мідному луженому чані, на зразок купелі, збиралася вода, що витікала із хреста, встановленого в средині чану. Із чана по трубам вода направлялась в особливий бак, що знаходився в камяній будові біля храму. Із бака вода була проведена в баню і в інші будови обителі. Оцінюючи благоплідну діяльність високоповажного старця ієросхиігумена Іринарха, преосвященний Сергій, єпископ Уманський і настоятель Михайлівського монастиря й Феофанії, підніс старцю-трудівнику, в день його 50-річної діяльності в названих обителях, дорогоцінний хрест з прикрасами, нагородив палицею і преподав йому благословення з видачею встановленої грамоти. Гідному - гідне! Зліва від хреста, який стоїть в даний час над джерелом Цілителя Пантелеймона, можна побачити прямокутний фундамент невеликої будівлі, складений з Лаврської цегли. Це все, що залишилося від Церкви і монастирського водогону. _______________ Посилання: 1. http://zdorovja.com.ua/content/view/449/59/ 2. http://kyiv.proua.com/digest/2009/01/20/150952.html |
1© A-Starosta |