Чернігівська область, Прилуцький район, с. Полонки

Цілюще джерело Божої Матері і Архангела Михаїла

Село Полонки Прилуцького району вимираюче, залишилося лише 270 жителів. Школи тут немає, майже вся молодь попрямувала шукати кращого життя в міста. І якщо б не джерело, то в село ніхто і не заглянув би. А так, сюди їдуть всі ті, хто чув про джерело Божої Матері та Архангела Михаїла, особливо хворі люди. Іноді бажаючих випити диво-води і скупатися в ній так багато, що доводиться цілий день стояти в черзі ... Часто доводиться добиратися своїм ходом, так як транспортне сполучення нерегулярне.

У центрі Полонок стоїть діюча трьохсотлітня Архангело-Михайлівська церква, поряд з нею недавно побудована Свято-Димитрівська церква. Місцевий священик, отець Володимир (він служить в обох церквах і підземному храмі), люб'язно погоджується супроводжувати до джерела і розповідати про нього.

Щоб добратись до джерела, необхідно спуститися в яр, де стоять каплиця і купальня. Каплиця була побудована над джерелом, щоб не засмічувалося, а для самого ж джерела побудували невеликий колодязь. З нього, через спеціальний жолобок, вода тече в резервуар, а звідти - до купальні, яка стоїть трохи далі, і була побудована для того, щоб цілюща вода не пропадала даремно, а йшла на користь людям. У купальні також є своєрідний «колодязь», трохи більше попереднього, щоб міг окунутись дорослий чоловік.

Коли з'явилося джерело, невідомо, оскільки немає ніяких письмових згадок про нього. Ще до революції біля нього була капличка з іконою Богородиці, а біля ікони горіла незгасаюча лампада. До джерела щорічно здійснювалися хресні ходи з освяченням води і проводилися молебні в посуху, після яких майже одразу починався дощ. У радянські часи все це було зруйновано. Залишилося тільки джерело. І тільки в 2002 році спільними зусиллями парафіян було відновлено споруди. Відновили також і традицію хресних ходів з освяченням води двічі на рік: після святкової літургії в свято Живоносного джерела і на свято Чуда Архістратига Михаїла (19 вересня).

Місцева мешканка, 67-річна Валентина Каленюк, стверджує, що завдяки воді з джерела вона забула про відвідування лікарів:

-У мене дуже боліли серце і голова. Я постійно вживала ліки, і, на жаль, вони не допомагали. Стан погіршувався. Лікарі збиралися класти мене в лікарню. І тут я згадала про наше джерело, про яке говорили, що вода з нього лікує. Я не вірила. Але в лікарню лягати не хотіла, тому вирішила спробувати, пішла до джерела і скупалася. Прийшла додому - ніяких змін.. Але через кілька годин стала відчувати себе краще - серце майже заспокоїлось, голова теж перестала боліти. А через тиждень все пройшло! Я пішла в нашу церкву і подякувала Богові. З того часу, як тільки відчуваю себе гірше, відразу йду до джерела.

Приїжджав до Полонського джерела і голова Прилуцької райдержадміністрації Олег Нестеренко.

- Я вже кілька років їжджу по святих місцях Прилуччини. І одне з них - це Полонки, - говорить Олег Владиславович. - Спочатку я молюся в церкві, а потім йду купатися в джерельній воді. Не знаю, як кому, а мені вона дарує не стільки фізичне, скільки духовне зцілення. Я ніби народжуюсь для нового життя, мені хочеться жити і творити добро. Після відвідин цього села на душі відчувається легкість. Скажу більше: два роки тому я потрапив у серйозне ДТП і сильно травмувався. Лікувався в Києві, куди мені постійно телефонували отець Володимир і матушка Віра з Густинського монастиря. Вони молилися за мене. Якось я навіть слухав службу по телефону і після тієї молитви відразу став на ноги, а через кілька тижнів уже був у Полонках і купався в джерелі. Воно дійсно чудодійне, місце ж, де знаходиться джерело, - святе!

Посилання: Ольга МУСІЙ, тижневик «Гарт», № 3 (2391)