Рівненська область, Рокитнівський район, с. Масевичі

Живоносне джерело

В урочищі Федорина села Масевичі ще здавна люди вважали місцину святою, де бурлило природне диво - джерел. За легендою це джерело нерукотворне. Існує переказ, що ніби цим краєм проходила Божа Матір і лишила  слід від своєї стопи, із  якого стала текти вода.

Натрапили на джерело косарі, коли косили траву в урочищі і здивувалися несподіваній появі води. Пізніше  вони  джерело  очистили, зробили кодубця. Вода в тому кодубці стала бурлити, кипіти,  ніби на вогні. Пізніше до криниці все частіше стали приходити люди і набирати  цілющу воду, яка виявилася цілющою  від  різних  недуг.

Із розповіді жительки міста Рокитне Богданець Марії  Данилівни довідуємось,  що  її  мама була свідком події, яка сталася біля цієї кринички. Звалену недугою жінку рідні привозили до джерела, давали їй водички напитися, набирали з собою, щоб покупати її вдома. І диво сталося - жінку  покинула хвороба. Вона після того неодноразово приїздила    вже сама на  це  святе  місце і дякувала  Богу за видужання.

Інколи люди, коли  хворіли, то в  сні  бачили  видіння, що  вказували на криницю, як джерело одужання.

У 70 - 80 роках атеїстична  влада  вирішила  ліквідувати святе джерело. Приїхали  трактори,  екскаватор, але Господь дивним промислом врятував святиню – з району привезли наказ про відміну ліквідації джерела.

Згодом біля криниці о. Іоаном (Котіком) був встановлений хрест, як знак милості  Божої. Пізніше, стараннями отця Феофана, на місці цілющого джерела був побудований дерев'яний храм в  честь ікони Божої Матері "Живоносне  джерело" і став розбудовуватись чоловічий монастир. Насельники святої  обителі  дуже  завдячують і  щодня моляться за тих добрих людей, які внесли свій посильний внесок у будівництво  монастиря.

До кринички за цілющою водою поспішають люди не тільки з Рокитнівщини,  але й з  багатьох віддалених  куточків  Волині.

У Масевичах  криничка

Неглибока, невеличка:

Клен  шумить  над  нею листом

В ній  вода  холодна  й  чиста.

Йдуть  із  поля  трудівниці -

Повертають  до  криниці.

Із  відерцем  ходить  мати

Чисту  воду  з  неї  брати.

Знають  люди, як нап'єшся,

Зразу   сили   наберешся.

І  говорять:  «То  криниця,

У  якій  жива  водиця».

Посилання: http://www.google.com.ua/imgres?imgurl