Рівненська область, Здолбунівський район, с. Мости, у-ще Гурби

Святе джерело вмчц. Варвари

У записах Гурби виринають з кінця XVII століття. Так, за хронікою 1654 року, 40 польських карателів, залишаючи "имение Гурбы", попали в засідку козацько-селянського загону і зазнали великих втрат. У 1703 році "при дороге на Гурбы" побито й пограбовано шинкаря Шульцмана, а скарга за 1800 рік звинувачує "гурбенских будников" за викрадення з "буд" великої кількості поташу, проданого роз'їзному крамарю. На той час у Гурбах, за свідченням старожилів, жили так звані "будники", котрі тут виробляли поташ, гонги, дьоготь і мали при дорозі корчемку, спалену в 1856 році

Навесні 1944 року Гурби спостигла трагічна доля. Обманом завербовані у гурбенські ліси навколишні юнаки з вояками УПА мали завдання протистояти каральним загонам НКВД, котрі оточили ліс і почали винищувати оборонців. Точилась запекла, жорстока боротьба нерівних сил. У результаті село було спалене, а багато нападників та оборонців загинуло.

Історія монастиря почалася з того, що представники громадськості Рівненщини прийняли рішення вшанувати пам’ять Героїв Гурбенського бою та збудувати в урочищі Гурби Пантеон Слави, в якому будуть перепоховані знайдені останки вояків УПА і солдатів. А поруч з Пантеоном Героїв – спорудити Свято-Воскресенський чоловічий монастир на Повстанських могилах.

У 2006 році відбулося урочисте закладання першого каменя та розпочато будівництво збірного Пантеону Слави Героїв Гурбенського бою в урочищі Гурби Здолбунівського району. Того ж 2006 року на свято Покрови, покровительки українського козацтва та вояків УПА, відбулося відкриття першої черги Пантеону та перепоховання останків знайдених загиблих вояків «армії без держави»…

11 жовтня 2007-го відбулося відкриття другої черги Пантеону Героїв, перепоховання ще двох знайдених останків та встановлення колони зі скульптурою Божої Матері — Покрови. Освятив колону та місце перепоховання митрополит Рівненський і Острозький Євсевій. Колона Божої Матері являє собою шестиметрову вертикальну основу, обкладену сірим гранітом і триметрову скульптуру Божої Матері.

Неподалік від монастиря, в південно-західному напрямку, на схилі гір Межових б’є потужне джерело цілющої водиці. Настоятель Гурбенського монастиря ієромонах Нифонт самотужки облаштував територію навколо джерела, встановив хрест і освятив його з іменем великомучениці Варвари.

Проторена стежка до джерела настоятелем стала путівником для паломників, що часто навідуються до монастиря. Ковток чистої холодної води стає цілющим як в літню спраглу днину, так і в дні суворої зими.

Просилання: 1. http://www.zdol.rv.ua/history/index.php?n=13

2. http://gurby-monastyr.org.ua/pro-monastyr/istoriya/