Цілющі джерела України 

м. Київ                           АР Крим

         Області              Вінницька              Волинська Дніпропетровська Донецька        Житомирська  Закарпатська

Запорізька                   І.-Франківська   Київська Кіровоградська Луганська         Львівська  Миколаївська    Одеська         Полтавська

Рівненська          Сумська        Тернопільська     Харківська         Херсонська     Хмельницька       Черкаська         Чернівецька     Чернігівська

Київська область, Таращанський район, село Ріжки

Святе цілюще джерело Успіння Пресвятої Богородиці

  На під’їзді до села Ріжки на дорозі з’являються вказівники напрямку до цілющого джерела. За ними легко знайти світлу лісову галявину з цією благодатною водою. Вона з’явилася тут понад 100 років тому. Мабуть, саме завдяки цьому навколо сформувалася особлива атмосфера, яку, ступивши на цю землю, відразу відчуваєш. Умиротворення, спокій, світла віра торкаються сердець, душ, розуму кожного, хто приходить до джерела. Тому, незважаючи не багатогодинні черги, які доводиться висидіти, щоб набрати цілющої води, люди проявляють терпіння й доброзичливе ставлення один до одного. Хтось молиться біля каплички, побудованої на пагорбі над джерелом, хтось пише записки за здоров’я своїх близьких, хтось тихо перемовляється з сусідами, розповідаючи про свій досвід «лікування» водою. У вихідні дні, коли сюди з’їжджається найбільше людей, дехто займає чергу з ночі. Бо джерельце б’є тоненькою цівкою. Тим часом кожен з прибулих привозить по кілька багатолітрових бутелів (адже багато хто приїхав здалеку), тому черга просувається повільно.

Біля цілющого джерела горять лампади, стоять підсвічники, на яких можна поставити свічку за здоров’я своїх близьких та за спокій спочилих, висить ікона Божої матері, молитва до Богородиці, а також видрукувана історія цього ключа святої води.

Про точну дату, коли було збудовано криничку, вже ніхто б не зміг в окрузі й згадати, бо сталося це більш як сто років тому, десь наприкінці ХІХ століття. Люди бачили, як біля старої верби, що росла за городами, в одному з найвіддаленіших сільських кутів, який в селі називали «Америка», почало пробиватися джерело. Спочатку там утворилася калюжа. І люди, які працювали на полях біля тієї верби, стали пити там воду в спекотні літні дні. Криниця містилася в затінку і давала жадану прохолоду. Одного дня стежкою, що вела в село і пролягала біля старої верби, йшов чоловік, імені його ніхто не згадав, а прізвище було Куций. Він побачив, що в калюжі хтось хлюпається. Спочатку подумав, що гуска, але в тієї гуски була голова, ноги й білий довгий одяг. Він зажмурився, а коли розплющив очі, то в калюжі вже нікого не виявилося. Чоловік підійшов ближче і зі здивуванням побачив, що вода в ній чиста-чиста, а не каламутна, як мало бути. І він попрямував додому, думаючи, що все те йому привиділося.

Та вночі приснився тому чоловікові сон, в якому таємничий голос сказав: «У тій калюжі купається Мати Божа. Викопай там криницю, щоб вона була чистою...» Коли чоловік розповів сон дружині, та не повірила, ще й сказала, щоб мовчав, не розповідав іншим, бо глузувати будуть. І чоловік її послухав. Та через деякий час йому знову наснився той самий сон і той самий таємничий голос з докором: «Чому ти затаїв Слово Боже?» Чоловік пішов до церкви і розповів усе священикові та людям, які там молилися. Священик зажадав, щоб чоловік присягнув на Євангелії, коли це все не вигадка. І той присягнув. Тоді люди зібралися, пішли до тієї верби, викопали криницю, священик висвятив її в день Успіння Пресвятої Богородиці. З того часу Богослужіння на першу Пречисту відбувалося біля кринички.

Біля кринички поставили дерев’яний хрест. До неї почали ходити по воду на великі свята та в неділю. Через деякий час слава про криничку та її цілющу воду розійшлася далеко за межі села. І звідусіль ішли до Святого Місця, яке відвідує сама Богородиця, помолитися й набрати цілющої води, яка, як помітили люди, з часом не тільки не псувалася, а, навпаки, ставала світлішою і смачнішою.

В 30-ті роки місцеві комсомольці в рамках антирелігійної пропоганди зруйнували капличку і засипали джерело, проте вода все одно пробивалася. З тієї пори радянська влада регулярно боролася з цим джерелом та постійно зазнавала поразки: вдень трактористи зрівнювали це місце з землею, а вночі жителі села відновлювали джерело. Святу воду багато років заливали мазутом, бензином, піском – однак це не допомагало, тому що Бог своєю Благодаттю опікується цим святим місцем. Джерело було відновлене і освячене 29 травня 2007 року

14 листопада 2009 року в день пам’яті святих безсрр. Косми і Даміана Святійший Патріарх Філарет разом із митрополитом Переяслав-Хмельницьким і Бориспільським Димитрієм відслужили Божественну Літургію в храмі на честь св. апостола і євангелиста Луки що знаходиться в с. Ріжки.

Дивовижні зцілення.

У те, що ця вода має здатність зцілювати, повірили після того, коли від сліпоти вилікувалася сільська дівчинка. Сталося це так. Її батько поставив куреня біля верби. Щодня дівчинка вмивалася тією водою, пила її, готувала їжу на цій воді. І через деякий час дівчинка прозріла. Це було ще на початку ХХ століття. Вдячний батько спорудив над криничкою капличку. Вона простояла до 30-х років ХХ століття, поки її не спалили комсомольці.

Більш докладно відомий інший випадок зцілення. Було це після війни, в 1945 році. Зі Ставища, сусіднього району, у село батько привів дочку років 12—13, в якої все тіло було вкрите виразками, що ніяк не гоїлися. Два місяці дівчинка жила біля кринички в курені, який поставив батько. Кожного дня вона купалася у дерев’яних ночвах, наповнених водою, а на ніч ішла ночувати до Оверка Шкляра. Через два місяці тіло дівчинки стало чистим, усі рани загоїлися.

Слава про цілющу воду розійшлася далеко за межі району. До кринички приїжджало багато людей на конях, волах, приходило пішки. На свята біля неї збиралася велика кількість людей. На свято Успіння Пресвятої Богородиці з’їжджаються священики з району та всієї України. Місцева жителька З. Шкляр розповіла, що коли їй було років 7—8, у неї почали дуже боліти очі. І мати водила її до схід сонця до кринички вмиватися. Тож з часом очі перестали боліти.

У 50-х роках в село приїжджали геологи, пробурили біля кринички свердловину. Дослідивши склад порід, сказали, щоб люди берегли цю криничку, бо в складі порід, через які б’є джерело, є срібло та багато інших корисних речовин.

Останніми роками на Успіння Пресвятої Богородиці, або першу Пречисту, на лоні чудової сільської природи біля джерела звершується служба Божа, молебень освячення води.

Посилання:

1. Андрій ГОЛОВКОВ, http://www.katedral.org.ua/news/215-djerelo.html

2. «ВАШЕ ЗДОРО’Я», http://www.vz.kiev.ua/pop/37-08/3.shtml

3. Целебный источник, http://www.vizittur.com.ua/Idea/Three/Krinicja/

4. dombrovskii_a, http://www.panoramio.com/photo/33617749

Яндекс.Погода

© A-Starosta

счетчик посещений Яндекс.Метрика
Создать бесплатный сайт с uCoz