Святий преподобний Феодосій Печерський

 Народився Феодосій у місті Василькові під Києвом близько 1036 року, але згодом його батьки переїжджають до Курська, де й пройшло дитинство майбутнього преподобного. Коли йому було тринадцять років, помер батько. Як розповідає житіє святого, написане Нестором літописцем, Феодосій в дитинстві дуже багато читав, ходив до церкви, проте, не носив дорогого одягу, прикрас, віддавав перевагу товариству бідних людей. По смерті батька він спробував втекти з дому разом з прочанами, які прямували до Єрусалиму, проте, мати наздогнала його та, побивши, повернула додому. Давши їй обіцянку більше не збігати, він часто ходив до церкви, допомагав простим людям, а побачивши нестачу просфор для церковної служби, почав допомагати пекти їх. Так продовжувалося кілька років.

Спостерігаючи за ревним служінням Богові, начальник міста доручив Феодосію догляд за своєю церквою. Проте, мати преподобного постійно йому дорікала зневажанням статусом та знущалася над ним. І, одного разу, коли мати поїхала надовго з міста, він втік з дому і пішов пішки до Києва. Обійшовши київські монастирі, він зупинився у своєму виборі на преподобному Антонію, який жив у печері. Тут він, маючи двадцять чотири роки життя, прийняв чернечий постриг, який здійснив ігумен Никон.

Мати його довго шукала, навіть приїхала до Києва. Довго вона його вмовляла повернутися додому, проте він їй запропонував вихід: прийняти покаяння та постриг в одному з жіночих монастирів Києва - так вона зможе його хоч іноді бачити. Спочатку мати не погоджувалася, але потім все ж таки стала інокинею монастиря св. Миколая де і спочила в мирі.

Через деякий час Феодосій отримав ієрейський сан, а ігуменом монастиря став Варлаам. Але після того, як князь Ізяслав перевів ігумена Варлаама у новостворений Димитрівський монастир, братія звернулася до Антонія з проханням поставити ігуменом Феодосія. З того часу він очолював Печерський монастир. Саме при ньому монастир перестав бути лише печерним. На прохання Антонія князь Ізяслав виділив для монастиря нову земельну ділянку, на якій була побудована соборна церква (Успенський собор), келії та інші монастирські споруди. Відтоді монастир набув сучасного територіального вигляду: Верхній - навколо Успенського собору та Нижній - Ближні та Дальні печери. Феодосія вважають починателем монастирського статуту на Русі. За оповідями він запровадив в Печерському монастирі Студитський статут, який став прикладом чернечого життя для інших монастирів Київської Русі. Помер Феодосій 3 травня 1074 і був похований в печерах. Через 18 років його нетлінне тіло було перенесене до Успенського собору.

Посилання: Патерик Печерський, або Отечник. - К.: Києво-Печерська Успенська Лавра, 2007.